Нам стало цікаво, яким чином тіло контактує з різними дискурсами, чинить їм спротив, реагує на них, вказує на їхню штучність і таке інше.

Школу структуровано за інтересами учасників.

Інтерес 1: ТІло та дискурс уяви. Воркшоп, що звертається до буто-практик, з одного боку, та до реальності реального – “уявити те, що є, не більше й не менше”, з іншого.

Інтерес 2: Тіло та дискурс пам’яті. Воркшоп, який побудований на практиках з методу фельденкрайса та танцю буто, як дослідження можливості розрізняти пам’ять (відчуття), що живе у тілі, від пам’яті, що сконструйована наративами (своїх чи інших) про минуле.

Інтерес 3: Тіло та дискурс театру. З одного боку, театр є владною машиною, яка здійснює на тіло прямий вплив, форматує, підкорює його. Разом із тим, театр стає місцем емансипації тіла. Чи існує конфлікт між дискурсивним і тілесним, якщо так, то яка його природа?

Інтерес 4: Тіло та внутрішні ритми музики та руху.
Ритм є у будь-якому русі чи процесі визначальним елементом, що уможливлює його тривання. У музиці, наприклад, ритмічний рух – це чергування шматків тиші, звуків, і відлунь.
Коли я іду, проміжки між моїми кроками, (наповнені падінням?) можна порівняти з паузами між звуками. Між звуками теж щось триває, немає повної відсутності звуку, після припинення звучання ми чуємо відлуння. Пауза наповнює час так само як і музичний звук.
Якщо значною мірою уповільнити темп звичайного руху (наприклад, удвадцятеро), тоді, можливо, вдасться спостерігати внутрішній ритм тіла, стане можливо відчути рух “підземної річки”, процесу життя тіла у світі та разом із речами світу.